неординарність

Властивість або якість того, що є неординарним; винятковість, незвичайність, винятковість, що виходить за межі звичайного, шаблонного.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут використано лише хрестоматійні, загальновідомі істини психологічного менеджменту, щоб на ґрунті здорового глузду застерегти, попередити сотні тисяч великих і первинних керівників із міністерств і відомств (так званий «директорський корпус») всіх тих, хто керує, очолює та організовує, наймає, навчає чи просто спілкується на роботі, в побуті, на дозвіллі, у родині, переконати і захистити від здичавілого морального та психологічного приниження людської гідності, мордування особистості, заборони нестандартного мислення, шельмування гуманізму, покарання за неординарність, і, головне, уберегти від травматизму та психологічних ран душі людські, котрі так несамовито болять і гояться набагато довше, аніж фізичні. Застерегти, закарбувати в зіпсованій тоталітаризмом пам’яті керівних нащадків хоча б моральні себрини недозволеного, подібно до того, як лікарям-хірургам із врученням диплома на 346 право фізичного втручання в тіло людини належить сповідувати клятву Гіппократа, допоможе нам праксеологічний підхід.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |