1. Властивість за значенням прикметника “неопорочений“; стан, коли когось або щось не заплямовано, не ганьблено, не дискредитовано; незайманість честі, доброї слави чи репутації.
2. (У термінологічному вжитку) Юридична чи офіційна характеристика особи, яка не має судимості, адміністративних стягнень або інших офіційних засуджень, що підтверджує її добропорядність.