неоперативність

Властивість або стан за значенням прикметника “неоперативний“; відсутність оперативності, сповільненість, нездатність швидко та вчасно реагувати, виконувати завдання або приймати рішення.

Управлінський або бюрократичний термін, що означає низьку ефективність роботи організації, підрозділу чи окремої особи через затримки, тяганину та невміння діяти в потрібний момент.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |