1. Сукупність філософських, соціологічних та економічних течій XX–XXI століть, що розвивають і переосмислюють ідеї класичного марксизму, звертаючи увагу на питання культури, ідеології, повсякденності та психології в суспільстві, які, на їхню думку, Карл Маркс недооцінив.
2. Широкий інтелектуальний напрям, що критикує капіталізм, використовуючи марксистську методологію, але часто відходячи від економічного детермінізму та ортодоксальних положень, зосереджуючись на проблемах відчуження, гегемонії, гендерної та расової нерівності.
3. У вузькому значенні — сукупність теорій Франкфуртської школи (Герберт Маркузе, Теодор Адорно, Макс Горкгаймер та ін.), а також подібних їй напрямів (наприклад, Антоніо Грамші, Луї Альтюссер), які інтегрували марксизм з іншими філософськими системами (фрейдизмом, екзистенціалізмом, структуралізмом).