1. (істор.) Титул сина візантійського імператора, який не мав права на престол; особа, що мала цей титул.
2. (перен., книжн.) Про того, хто займає підлегле, другорядне становище; нікчема, нікчемна людина.
неокраїй
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |