неоконсерватизм

Значення

1. Політична ідеологія, що поєднує традиційні консервативні цінності (національна ідентичність, сильна держава, традиційна мораль) з неоліберальними економічними підходами (віра у вільний ринок, обмеження державного втручання в економіку) та активними, інтервенціоністськими зовнішньополітичними принципами спрямованими на поширення демократії.

2. Ідейно-політична течія, що виникла у США наприкінці XX століття як реакція частини ліберальних інтелектуалів на розвиток контркультури та лівих рухів, а згодом переросла в впливову доктрину, що обстоює активне захист національних інтересів та глобальне лідерство країни.

Правопис та відмінювання