1. Послідовник неоконфуціанства — філософської течії в Китаї (з Х–ХІ ст.) та інших країнах Східної Азії, що відродила та переосмислила вчення Конфуція, поєднавши його з елементами даосизму та буддизму.
2. Представник або прихильник сучасних філософських, політичних чи соціальних теорій, що базуються на ідеях конфуціанства та адаптують їх до умов нового часу.