Значення
-
Послідовник неоконфуціанства — філософської течії в Китаї (з Х–ХІ ст.) та інших країнах Східної Азії, що відродила та переосмислила вчення Конфуція, поєднавши його з елементами даосизму та буддизму.
-
Представник або прихильник сучасних філософських, політичних чи соціальних теорій, що базуються на ідеях конфуціанства та адаптують їх до умов нового часу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неоконфуціанець, р. неоконфуціанця, д. неоконфуціанцеві, з. неоконфуціанця, о. неоконфуціанцем, м. неоконфуціанцеві, к. неоконфуціанцю