1. Послідовник неогегельянства — філософського напряму кінця XIX — початку XX століття, що виник на основі переосмислення та розвитку ідей Георга Гегеля, часто з акцентом на історизм, діалектику та абсолютний ідеалізм.
2. Представник однієї з різновидних шкіл або течій (наприклад, британських ідеалістів, німецьких правогегельянців тощо), що відроджували або реформували гегельянську філософію у нових історичних та інтелектуальних контекстах.