1. Так, що не можна відірвати, відокремити; нерозривно, невідривно.
2. (переносно) Тісно, нерозривно пов’язано з чимось; невіддільне.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що не можна відірвати, відокремити; нерозривно, невідривно.
2. (переносно) Тісно, нерозривно пов’язано з чимось; невіддільне.
Приклад 1:
Він одсуває свою собачу шапку на потилицю й неодривно дивиться на мене. Я хитаю головою і йду в гору по бульварі.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”