неодмінність

[nɛodminnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “неодмінний“; обов’язковість, безумовна потреба у чомусь, обов’язкова наявність або виконання чогось.

  2. У мовознавстві: граматична категорія, що виражає обов’язковість наявності певної форми чи конструкції в мові (наприклад, неодмінність знахідного відмінка після деяких прийменників).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неодмінність, р. неодмінності, д. неодмінності, з. неодмінність, о. неодмінністю, м. неодмінності, к. неодмінносте

Більше записів