Древослів

Словник Української Мови

необжитість

[nɛobʒɪtistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан того, що є необжитим; відсутність житла, постійного населення або ознак людської діяльності на певній території.

  2. Віддалена, безлюдна, неосвоєна місцевість; пустка, глушина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. необжитість, р. необжитості, д. необжитості, з. необжитість, о. необжитістю, м. необжитості, к. необжитосте

Більше записів