1. Такий, що не можна обійти, уникнути; неминучий, невідворотний.
2. Непереможний, такий, що неможливо подолати або здолати.
необорний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не можна обійти, уникнути; неминучий, невідворотний.
2. Непереможний, такий, що неможливо подолати або здолати.
Відсутні