нео

1. Перша частина складних слів, що означає “новий”, “останній”, “сучасний” або вказує на відродження, оновлення чогось (наприклад: неокласицизм, неореалізм, неоліт).

2. Розмовне скорочення від “неоліт” — кам’яна доба, що характеризується шліфуванням та просвердлюванням кам’яних знарядь, розвитком землеробства та скотарства.

3. У хімії — префікс у назвах органічних сполук, що вказує на наявність у молекулі розгалуженого вуглеводневого залишку, зокрема радикалу ізобутану (наприклад: неопентан).

Приклади вживання

Приклад 1:
(■5С╬i└╨ ╬sJqЮ [▒╛Т╓e╦FzйоФ@#бевК(вКC╥▓▌ K╡,╠%▒;О1щКЭ╡EК═#А]z╣еKлk╕cП╠_ЫS┴уЪЦQ║Зsa╞JМ╒[░╥▌¤ЮB.~Эк4Ц=:фе─е■Q┤СТыKk<ЕЇЕЖхU∙UЗ_z╗ ╥Ш°V╟╩5bК(мM0uyсэ╧єн║)оpМGaY·2~сфю═К╥д$($Ь▄╓▐еn"x╒Л32в░О) зc╜*Тйв▒√C·щ[TQEQEgk ?уb№+7P┐√YМ"Х ъ╒Gfv▌!$ЮцЯ ╘ЁВ#СЧ=yеKлИ╦lСЖ■╝їйн5╖ВHА∙ЫР─Ї5QєЮN┼ZГQЦ▐┘бA╦ юЇй,їYв∙e>bї╨A 4┤S&ВAъз∙VnВu0 hVнПyЩ5иУ░└■╡▒MvЕШрУэцз4ю┴гN└qT╔╔’ёдcє╙Oz3ОФр89 ╨╗CzWUk42─2 ўйшвК(ва╜╕╢═.3Ооt_H╢olv▒$Ъкzu╬(^_е8│gyb[=sR[▌I ╚Я%Ы╛╥╠╫4п╘■ФЦ╖/k0Цнео█%ў$╒║╟╓о:┬ █МСыYL~lОЇШўг й@р╥/#╡S[▄K-m= lXj?ha а,ШрОїбEQE╧ы$╡ы└PкСK╨ZBqH╟Пjа4 ╩УТq·╙▒МСГ]EУя│Й┐┘звРЄмЭд Q¤k^К╟Фч_QщПх[╘f[i#^м╕╩╕╪ьм0└єЪnю:Rэчоiч▐Э╖б<~[ └яL*=iёLЁ╚6*Gzъm&√E▓I╨С╧╓жвКF`г,@ жЦК╦╫╖¤Х1ўwsX q╔е╟ ■T╠уГO╞)жАx╚а21HGj█Ё√№│FИнЪ(мхkНяh╤H▀t¤*оШ1f┐S№ъ▌ekHЗcю·mїРqїжу'К╜&Nxз P:їд Uн:'Ъщ6фm9'╨WIE╔0ё▓ю╞GPzVЎ·;╣╥=хm╫Ц8ыZ йYк$└ж╙┼ZКEЪ5СU║UN1%МЩуh▄? х√єN^xд└ЇтБКiыK█КNzЇНБ╥╖4 v╙╖CЄК┘вК╬╞5▄ПтЛЪ╤вС╛щ·Um;■<╙ё■udЬOjцо%iжwbNOхUш╟н)щMаУМ qFryц╖Ї╗ИЮ1AБ█╜[╕З╧Д╟╕оО╡O√&29ЮS°╥ dA¤∙яб■┐┘v╚ %°чЦмd╖ЦцR!B╦Ю╛ХеoгрЖЭ р+■5й kAЕ ekМ DДЬ`Ю+ wцАpЬiвЧ'4МIчЪ]┘P1F;ЪЪ╥3-╘QГВO_JъивК╩╤┐╫╞╡hмkЬ oG╧uнЪ╔╫бgК9РдГ°╓(╧pi=│AщFN1╓ВAэHqыJг>╒,╔o xШВ+иЖA,) ■!ЪТ▓╛╥3 ┬р?¤jпsx╙л[Ag▒╧GсКЦ▐YнсX╞Ь╟ Iя·S═┘яж▌ ыU√V▀nНх∙Y s * XуNЧ Ё?Zц4gКPi0qIыЪU╚4ЗпЭx=лк╥сЄlcчp▌Ї═[вК╧∙’¤r ╨вРЄ V╙у═~з∙╒кчoэ ┌cА|╢9·UNzPOУ’╝у4ДцБВqЬfЬ+GH╖СжРB/s▐╢швХaРx”СUQBи┬ЭEbыg ▄ь■╡Ф╙┴╔д#О┤∙!hВуzюш┬$$№∙EDxъi$√╥С╧н]╥sЎ°єО3№лгвК++H ПЛП├·╓нНsПэ╪■л[4МкъUА ЁAмн Б-l┘ ▌cTZ┬щ3║·ОhM>щ·B╩╛н┼Un╕еXeA└ъi╗I8еH▒;ЭиМ╟╪fп┌iSH╩e_-;чйнхPКF┤Дd╥лY┘н╢Ў-╛G9,j╒U `уOи■u═u4╕+╨ГSGndВI│АШ╧╛hА*K| ═F°▄HС2s┼5ФОMМq═uЁ ┴╞>Q╟сRQEg╖№Ж╙■╣VЕЗбк┌o№yп╘ :╡H╩оеXcTе╥mд9У¤╙QоН╬чs∙U=R 1┼рї’<╒╕╫▓┌,D|▓░·М╙WDP~i╔·. --- Невідомий автор, "167 Черниш Н. Соц Олог Я" Приклад 2: Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності молекул Для того, щоб визначити енергію, яка припадає на всі рухи молекул, нео б- хідно ввести поняття про число ступенів вільності. Числом ступенів вільності нази- вають найменше число координат, які н е- обхідно задати для того, щоб повністю визначити положення тіла у просторі, або кількість незалежних рухів, які може виконувати тіло.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 3:
60); два кути ϑ і ϕ , які визначають положення в просторі певної осі ( )OO ′′ , яка проходить через центр мас і яку -небудь іншу фіксовану точку тіла і нео бхідно задати кут ψ , що визначає напрямок другої зв’язаної з тілом осі, яка перпендикулярна до першої ( ϑ , ϕ , ψ – 3 ступені віл ьності обертального руху). Якщо тіло не абсолютно тверде і його частини можуть зміщуватись одна Рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 4:
Тому для реал ь- них молекул нео б- хідно враховувати також ступені віл ьності коливального руху. У класичній статистичній фізиці виводиться закон Больцмана про рівно- мірний розподіл енергій за ступеня ми вільності молекул: для статистичної системи, що пе- ребуває у стані термодинамічної рівнов а- ги, на кожний поступальний і обертал ь- ний ступінь вільності припадає в сере д- ньому кінетична енергія, що дорівнює 2 kT , Рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
Такими зарядами в металах є елек- трони провідності; у рідинах (електрол і- тах) – позитивні та негативні іони; у газах – позитивні іони й електрони; в напівпрові д- никах – електрони і дірки; друга – на електричні заряди нео б- хідно, щоб діяла сила EqF  = . Отже, в д а- ному сер едовищі повинно існувати елек – тричне поле, енергія якого витрачалась би на переміщення електричних зарядів.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Частина мови: t.d. () |