Власна назва, що позначає філософсько-естетичну категорію в творчості українського письменника та митця Леся Подерв’янського, яка описує принципову неможливість або відмову від зведення (номографування) мистецького образу, ідеї чи явища до єдиної, затвердженої, канонічної форми чи інтерпретації; застереження проти догматизації та спрощення.
У ширшому вживанні — термін для позначення художнього прийому або творчої позиції, що ґрунтується на умисній невизначеності, багатозначності, відкритості до різних трактувань та протистоянні будь-якій фіксації у вигляді жорсткої схеми, шаблону або ідеологічного конструкту.