ненатлий

Власна назва, що походить від латинського “Natalis” (народжений, рідний) та вживається переважно як складова частина чоловічих імен (наприклад, Віталій, Веніамін) або прізвищ; рідко — як самостійне ім’я.

У переносному значенні — той, хто народився, нащадок; застосовується в літературній мові або поетичних текстах для позначення належності до роду, племені.

Приклади вживання

Приклад 1:
А світ жорстокий, суєтний і ненатлий. І прожити в ньому важко.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”

Частина мови: прикментик () |