ненастанний
[nɛnɑstɑnnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Якість або стан, що характеризується відсутністю перерви, безперервністю, постійністю дії або явища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ненастанний, р. ненастанного, д. ненастанному, з. ненастанного, о. ненастанним, м. ненастаннім
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
1.
Усяк священик має у собі
малесеньку тюрму: гріхи своєї пастви
туди він запроторює навік:
змагаються в утробній боротьбі
тюремне з божим… Тяжко не упасти,
оскільки він також є чоловік.
Він вже гріхами б поділився з Богом,
та соромно за паству, що грішить,
та й Бога жалько: він-бо все простить
самотній і сумний за золотим порогом.
2.
Як сулія, наповнений ущерть
чужими ненастанними гріхами,
він мучиться: в душі його ночами
й найменший із гріхів рубається на смерть, —
щоб лиш наснитися, прорвавшись в лютій битві
в артерії, де режисери снів
монтують поспіхом палкі свої творіння…
Вже задихаючись, священик, як в молитві,
двом-трьом гріхам вертає плоть зі слів —
до вушка їгмості Їх зшіптує, сумління
злегенька цим очорнюючи, та— Іван Малкович