Словник Української Мови
Буква
Сполучник, що вживається для введення порівняльних зворота або підрядного речення, виражаючи подібність, уподібнення; відповідає значенням: як, ніби, наче, мов, немов.
Частка, що вживається для вираження непевності, сумніву в достовірності висловлюваного або для надання йому відтінку здогаду; відповідає значенням: ніби, наче, здається.
Приклад 1:
Навколо вогнища блиски світла і звої тіні неначе водять химерний танок; близькі до вогню квіти то поблискують барвами, то гаснуть у пітьмі. Покрай лісу таємниче біліють стовбури осик та беріз.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 2:
Всі поснули в хаті, тільки Карпо довго не спав і все неначе бачив під зеленою яблунею свою мрію в червоних кісниках на голові та в червоному намисті з дукачем. II Другого дня, в суботу, на свято паликопи, Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”