Властивість або якість мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), що характеризується неприємним для слуху звучанням, порушенням благозвучності через нагромадження важковимовних звуків або звукосполучень.
немилозвучність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |