Значення
-
Властивість або стан, за якого щось (вчинок, дія, рішення тощо) не має видимих, логічних або раціональних причин, обґрунтувань або стимулів.
-
У лінгвістиці — відсутність формально вираженої мотивації (внутрішньої форми) у слові, коли його звучання не пов’язане з його значенням, а структура не пояснюється іншими словами або морфемами в сучасній мові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. немотивованість, р. немотивованості, д. немотивованості, з. немотивованість, о. немотивованістю, м. немотивованості, к. немотивованосте