Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність любові, прихильності, теплих почуттів до когось або чогось; байдужість або неприязнь.
2. (у значенні, близькому до терміна) Психологічний стан або якість стосунків, що характеризуються холодністю, емоційною віддаленістю та браком емоційного тепла й підтримки.
Приклад 1:
Наприклад, одну з найтонших і найпоетичніших книжок подібного жанру сьогодні — «Келію чайної троянди» Костя Москальця — Сергій Жадан сприйняв як «таку собі» амбарну книгу, в яку сумлінно вписується кожна нова пачка чаю «Принцеса Нурі…» і навіть побачив в усьому цьому нелюбов до життя — оповідь «позбавлена м’яса, самі порожнини»[10]. Водночас інший критик відчув тут творчу самореалізацію, подолання «суперечності між егоцентризмом і бажанням дистанціюватися»[11].
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
…Це, здається, в Iбсена, а може, в Пшибишевського — сильна любов перемагає нелюбов, i нелюбов любить. Так Хая комусь: — Я знаю, вiн мене любить до божевiлля.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”