1. (розмовне) Проти волі, з примушенням, неохоче; так, що викликає неприємні почуття, невдоволення.
2. (застаріле) Неприємно, прикро; так, що викликає почуття досади, образи.
нелюбо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Не хочу скривати од вас от чого: ото як ви були зовсім перейшли до братів, а мене покинули, то це мені було нелюбо. Я сидів собі збоку од вас, на лавці, і міркував і аналізував себе: через що мені стає прикро, коли ви од мене одкидаєтеся і звертаєте свою увагу на братів?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |