1. Людина, яка не викликає симпатії, прихильності; антипатична особа, ворог.
2. (у фольклорі, поетичній мові) Некохана, некоханий; людина, до якої не відчувають любові.
нелюб
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спершу думали, що згублена Варка, її оплакали: хоч і невлюбима вона була, так нелюб’я забулося — лиха доля т ільки на той час вважилася; а як учули правди — Господи! який рух, та крик, та плач ізнявся!
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Частина мови: іменник (однина) |