Властивість за значенням прикметника “неквапливий“; відсутність поспіху, метушні; спокійна, навіть повільна, але послідовна та неухильна манера дій або поведінки.
Повільність, неспішність у діях, рухах або в прийнятті рішень; непоспішність.
неквапливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він мав чіткі географічні кордони — скелясті гори й пустині на сході й заході, нільські пороги на півдні., ІГ’еографічна ізольованість країни значною мірою зумовила неквапливість її соціально-економічного розвитку та майже виняткову самобутність її культурного й релігійного життя. Єгиптологи вважають, що на світанку єгипетської цивілізації, тобто п’ять тисяч років тому, клімат у Північно- Східній Африці був уже такий самий, як і нинішній, тобто пустельний, спекотний.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |