некритичність

[nɛkrɪtɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “некритичний“; відсутність критичного ставлення до чого-небудь, нездатність або небажання аналізувати, оцінювати та розрізняти суттєве та другорядне, істинне та хибне.

  2. У психології — рита мислення, що характеризується прийняттям інформації, ідей чи ситуацій без належного аналізу, логічної перевірки та оцінки їх достовірності, обґрунтованості або практичної цінності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. некритичність, р. некритичності, д. некритичності, з. некритичність, о. некритичністю, м. некритичності, к. некритичносте

Більше записів