Значення
-
Неспроможність боржника (фізичної чи юридичної особи) виконувати свої зобов’язання за кредитними договорами, зокрема своєчасно й у повному обсязі сплачувати основну суму боргу та нараховані відсотки.
-
Стан, коли платоспроможність суб’єкта господарювання є недостатньою для отримання кредиту або виконання взятих кредитних зобов’язань, що характеризується порушенням фінансових нормативів або наявністю простроченої заборгованості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некредитоспроможність, р. некредитоспроможності, д. некредитоспроможності, з. некредитоспроможність, о. некредитоспроможністю, м. некредитоспроможності, к. некредитоспроможносте