некредитоспроможність

1. Неспроможність боржника (фізичної чи юридичної особи) виконувати свої зобов’язання за кредитними договорами, зокрема своєчасно й у повному обсязі сплачувати основну суму боргу та нараховані відсотки.

2. Стан, коли платоспроможність суб’єкта господарювання є недостатньою для отримання кредиту або виконання взятих кредитних зобов’язань, що характеризується порушенням фінансових нормативів або наявністю простроченої заборгованості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |