Значення
-
Властивість матеріалу, яка полягає в його здатності чи нездатності піддаватися ковці, обробці ударним навантаженням (штампуванню, куванню) без руйнування.
-
Абстрактна ознака предмета або явища, що виражає його неможливість бути викованим, сформованим у певному значенні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нековкість, р. нековкості, д. нековкості, з. нековкість, о. нековкістю, м. нековкості, к. нековкосте