Властивість або якість людини, що проявляється у відсутності корисливих мотивів, бажання отримати особисту вигоду; безкорисливість, нездатність діяти з розрахунку на власну матеріальну чи іншу вигоду.
некорисливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |