Значення
-
Властивість або якість людини, що проявляється у відсутності корисливих мотивів, бажання отримати особисту вигоду; безкорисливість, нездатність діяти з розрахунку на власну матеріальну чи іншу вигоду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некорисливість, р. некорисливості, д. некорисливості, з. некорисливість, о. некорисливістю, м. некорисливості, к. некорисливосте