1. Властивість або стан, що характеризується відсутністю консонантності (згідності, гармонії, узгодженості) у чомусь; невідповідність, розбіжність, дисонанс.
2. У лінгвістиці — відсутність фонетичної згідності (консонантності) звуків у мові, зокрема невідповідність приголосних за місцем або способом творення.