некомутативний

1. (у математиці) такий, що не підпорядковується комутативному (переставному) закону; такий, для якого результат операції залежить від порядку її виконання.

2. (у фізиці, інформатиці) такий, що стосується величин або операцій, які не є комутативними, наприклад, некомутативні оператори у квантовій механіці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |