1. Властивість за значенням прикметника “нехарний“; відсутність харності, нездатність до харності (у діалектному значенні “здібність, умілість, спритність”).
2. Застаріле та діалектне: незграбність, невправність, неспритність у роботі чи діях.
нехарність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |