Властивість або стан, за якого об’єкти, фігури чи структури не є ізотопними, тобто не можуть бути перетворені одна на одну шляхом безперервної деформації без розривів або склеювань у топології.
У хімії — властивість атомів різних елементів або таких, що мають різну кількість протонів у ядрі, не бути ізотопами одного й того ж елемента.