повідки

1. (заст.) Міра довжини, що дорівнює відстані між кінцями розставлених великого та вказівного пальців (приблизно 1/4 аршина або 17,78 см).

2. (діал.) Невелика відстань, проміжок; крок, ступа.

Приклади вживання слова:

повідки

Приклад 1:
Взяли собак на повідки і пішли помалу. Пішли звичайною, мисливською ходою, не кваплячись, щоб не висна­жу­ватись.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”