1. Такий, що не піддається іржі, не може іржавіти; стійкий до корозії.
2. Уживається як складова частина термінів, що позначають матеріали (переважно метали або сплави) з високою стійкістю до окиснення та корозії, наприклад: неіржавійна сталь.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не піддається іржі, не може іржавіти; стійкий до корозії.
2. Уживається як складова частина термінів, що позначають матеріали (переважно метали або сплави) з високою стійкістю до окиснення та корозії, наприклад: неіржавійна сталь.
Відсутні