Значення
-
Такий, що не піддається іржі, не може іржавіти; стійкий до корозії.
-
Уживається як складова частина термінів, що позначають матеріали (переважно метали або сплави) з високою стійкістю до окиснення та корозії, наприклад: неіржавійна сталь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіржавійний, р. неіржавійного, д. неіржавійному, з. неіржавійного, о. неіржавійним, м. неіржавійнім, к. неіржавійний