неіоногенний
[nɛionoɦɛnnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у хімії, фізиці) Такий, що не утворює іонів у водному розчині; нездатний до дисоціації на іони.
-
(у хімії поверхні) Про поверхнево-активні речовини (ПАР), молекули яких не мають заряджених груп і не іонізуються у воді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіоногенний, р. неіоногенного, д. неіоногенному, з. неіоногенного, о. неіоногенним, м. неіоногеннім