неіонізувальний

1. (про випромінювання) Такий, що не здатний іонізувати речовину, тобто не викликає утворення іонів при взаємодії з атомами чи молекулами; неіонізуючий.

2. (про речовину або середовище) Такий, що не піддається іонізації або не має властивості утворювати іони.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |