неіонізувальний
[nɛionizuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(про випромінювання) Такий, що не здатний іонізувати речовину, тобто не викликає утворення іонів при взаємодії з атомами чи молекулами; неіонізуючий.
-
(про речовину або середовище) Такий, що не піддається іонізації або не має властивості утворювати іони.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіонізувальний, р. неіонізувального, д. неіонізувальному, з. неіонізувального, о. неіонізувальним, м. неіонізувальнім