неіонізуючий
[nɛionizujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не викликає іонізації атомів або молекул речовини, тобто не відриває електрони від атомних оболонок.
-
Про випромінювання: таке, що несе недостатньо енергії для іонізації атомів середовища, через яке поширюється (наприклад, радіохвилі, світло, мікрохвилі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіонізуючий, р. неіонізуючого, д. неіонізуючому, з. неіонізуючого, о. неіонізуючим, м. неіонізуючім