неінвертуючий

1. (у техніці, електроніці) такий, що не змінює фазу вхідного сигналу на виході; що зберігає полярність або напрямок сигналу.

2. (про вхід підсилювача, компаратора тощо) призначений для подачі сигналу, при якому вихідний сигнал змінюється в тому самому напрямку (синфазно), що і вхідний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |