неінвертуючий
[nɛinʋɛrtujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у техніці, електроніці) такий, що не змінює фазу вхідного сигналу на виході; що зберігає полярність або напрямок сигналу.
-
(про вхід підсилювача, компаратора тощо) призначений для подачі сигналу, при якому вихідний сигнал змінюється в тому самому напрямку (синфазно), що і вхідний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неінвертуючий, р. неінвертуючого, д. неінвертуючому, з. неінвертуючого, о. неінвертуючим, м. неінвертуючім