Значення
-
Властивість або стан, за якого система, процес або перетворення не є інверсивним, тобто не може бути повністю зворотним або відтвореним у вихідний стан без втрат чи змін.
-
У математиці та інформатиці — характеристика функції або операції, результат якої неможливо однозначно перетворити назад на вхідні дані, що часто пов’язано з втратою інформації або існуванням багатьох можливих прообразів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неінверсивність, р. неінверсивності, д. неінверсивності, з. неінверсивність, о. неінверсивністю, м. неінверсивності, к. неінверсивносте