неіндуктивний
[nɛinduktɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у логіці та філософії) Такий, що не ґрунтується на індукції (методі міркування від часткового до загального); не пов’язаний з індуктивним методом пізнання.
-
(у техніці, електротехніці) Такий, що не має індуктивності або не викликає індуктивних явищ; неіндуктивненавантаження, опір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіндуктивний, р. неіндуктивного, д. неіндуктивному, з. неіндуктивного, о. неіндуктивним, м. неіндуктивнім