неіндуктивний

1. (у логіці та філософії) Такий, що не ґрунтується на індукції (методі міркування від часткового до загального); не пов’язаний з індуктивним методом пізнання.

2. (у техніці, електротехніці) Такий, що не має індуктивності або не викликає індуктивних явищ; неіндуктивне навантаження, опір.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |