1. Той, хто не має майна, грошей; бідняк, незаможник.
2. У соціальній філософії та політичних теоріях — представник класу людей, позбавлених власності на засоби виробництва, що змушений продавати свою працю для існування; пролетар.
неімущий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |