негоція

Негоція, ї, жін., заст., книжн. 1. Торговельна або фінансова операція, угода, справа, пов’язана з купівлею, продажем чи обміном товарів, цінних паперів або послуг. // перев. мн. Сукупність ділових зносин, комерційна діяльність.

2. рідко. Переговори, дипломатичні зносини, спрямовані на укладення угоди, договору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |