негоціація

[nɛɦot͡siɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Процес ведення переговорів, обговорення умов угоди, контракту або врегулювання спірних питань між двома чи більше сторонами з метою досягнення взаємоприйнятного рішення.

  2. У міжнародному праві та дипломатії — офіційний спосіб вирішення міждержавних суперечок шляхом прямих контактів і обміну пропозиціями між уповноваженими представниками країн.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. негоціація, р. негоціації, д. негоціації, з. негоціацію, о. негоціацією, м. негоціації, к. негоціаціє

Більше записів