1. Родовий та знахідний відмінок множини від іменника «негоціант»; стосується осіб, які професійно займаються торгівлею, часто оптовою або міжнародною, або є посередниками у великих комерційних угодах.
негоціантів
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |