1. Особа, яка професійно займається торгівлею, переважно оптовою, часто з іноземними партнерами; купець, комерсант.
2. заст. Посередник у торговельних угодах; ділок.
негоціант
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови