НЕГОМЕОМОРФНІСТЬ, -ності, жін., спец. Властивість або стан за значенням негомеоморфний; відсутність гомеоморфізму між двома топологічними просторами, тобто неможливість встановити між ними взаємно однозначну та неперервну відповідність із неперервним оберненим відображенням.
негомеоморфність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |