НЕГАТИ́В, іменник, чоловічий рід.
1. у фотографії та кінематографі. Зображення на світлочутливому матеріалі (плівці, склі тощо), у якому відносна передача яскравості об’єкта зворотна: світлі ділянки відтворюються темними, а темні — світлими; проміжний матеріал для отримання позитивних відбитків.
2. переносне, у психології та соціології. Сукупність негативних явищ, рис, аспектів у чиємусь характері, поведінці, суспільному житті або процесі; протилежність позитиву.
3. у техніці та електроніці. Те саме, що негативний полюс, негативний заряд або від’ємне значення певної величини (наприклад, температури, напруги).