позитив

1. (у фотографії, кінематографії) Зображення, у якому світлі та темні ділянки або кольори відповідають дійсності, одержане з негативу.

2. (переносно) Позитивне, добре, конструктивне начало у чомусь; те, що викликає добрі емоції або сприяє розвитку.

3. (розм.) Позитивний результат аналізу, тесту (наприклад, на наявність хвороби або вагітності).

Приклади вживання

Приклад 1:
Та кваліфікація «народництва» досить часто набуває просто лайливого відтінку, бракує розуміння того, що це історично «виправдана» форма суспільної і художньої свідомости, яка несла в собі великий моральний позитив — за зужитістю словесних формул цього не слід забувати. Ми глибоко закорінені у своїй традиції — це ми з усіма «за» і «проти», це не тільки наше прокляття, а й наша своєрідність, наше обличчя.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
97 Лінії напруженості мають початок і кінець або йдуть у нескінченність чи з не- скінченності, вони напрямлені від позитив– ного заряду до негативного, тобто вих о-Електростатика 105 дять з позитивного заряду, а входять у н е- гативний заряд. Лінії напруженості ніколи не перетинаються.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Нехай позитив– ний заряд q переміщається силою п оля F=qE з точок 1, 2 і 3 в точку 4 (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |