НЕГА́ЦІЯ, ї, жін.
1. книжн., філос. Заперечення, відкидання чого-небудь; протилежне твердженню. У філософії негація розглядається як необхідний момент розвитку, що передбачає подолання старого й утвердження нового.
2. лінгв. Слово або частка, що виражає заперечення; заперечна конструкція в мовленні. В українській мові основними засобами негації є частки «не» та «ні».