Властивість або стан за значенням негармонійний; відсутність гармонії, злагодженості, узгодженості між частинами цілого; невідповідність, дисонанс, розлад.
негармонійність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням негармонійний; відсутність гармонії, злагодженості, узгодженості між частинами цілого; невідповідність, дисонанс, розлад.
Відсутні