Негантропія, ї, жін. спец. 1. Протилежне до ентропії; міра впорядкованості, організованості системи, що зменшує хаос та невизначеність. У живій природі спостерігається зростання негантропії завдяки обміну речовин та енергії.
2. перен. Здатність системи (зокрема соціальної, інформаційної) до самоорганізації, накопичення структурованої інформації та зменшення внутрішнього безладу. Розвиток науки та культури є проявом соціальної негантропії.